Геніопластика або ментопластика – хірургічна корекція форми підборіддя, яку проводять з метою усунення естетичних недоліків і зовнішніх змін контуру обличчя. На сьогодні це найнадійніший та найефективніший спосіб збільшити або зменшити кістку, що розташована донизу від нижньої губи.

Вигин кістки, що утворює підборіддя, залежить від величини кутів нижньої щелепи і ступеня опуклості її середньої частини (бугор підборіддя). Від розміру цієї кістки і наявності на ній вроджених і набутих дефектів залежить форма і пропорції людського обличчя.

Показання до проведення маніпуляції

Пластика підборіддя – дуже делікатна операція, що потребує витонченого смаку лікаря, вміння відчути пацієнта та відтворити для нього гармонію та баланс пропорцій. Показання до проведення ментопластики є вроджені дефекти обличчя, відчуття дискомфорту, невпевненість у собі або особисті побажання пацієнта щодо своєї зовнішності. Я завжди схвалюю вибір людини, що прагне змін та мріє відчути в собі нові сили та натхнення, щоб рухатись до своєї мети.

Отже, серед показань до процедури виділяють:

  • асиметрію підборіддя (недорозвиненість або здвиги на одну сторону);
  • вроджені чи набуті дефекти нижньої третини обличчя;
  • масивний відділ середньої частини нижньої щелепи;
  • непропорційність кістки по відношенню до інших частин обличчя;
  • «подвійне» підборіддя;
  • особисте бажання пацієнта змінити свою зовнішність.

Будьте уважні: перед проведенням ментопластики необхідно відвідати стоматолога з метою перевірки оклюзії зубів (правильності їх змикання)!

При виявленні будь-яких порушень лікар виписує направлення на цефалометричне дослідження черепно-лицевих пропорцій обличчя, на підставі результатів якого вирішується питання про необхідність попереднього проведення хірургічної корекції прикусу.

Пластичні хірурги на сьогодні розрізняють наступні техніки ментопластики:

  • збільшення підборіддя;
  • зменшення підборіддя;
  • видалення другого підборіддя або контурна геніопластика.

Техніка виконання операції

Отже, деталі операції будуть залежати, звісно, від особистих естетичних побажань пацієнта, особливостей його організму і проблеми, яку потрібно вирішити. Згідно цих факторів лікар встановить алгоритм хірургічного втручання. Нагадаю, що досвід спеціаліста є дуже важливим показником, тому прислухатись до порад та чітко виконувати рекомендації є край необхідним.

Доступ до кістки, що утворює підборіддя лікар отримує шляхом розрізу слизової оболонки нижньої губи або шкіри під підборіддям.

Збільшення підборіддя

Геніопластика – метод хірургічної корекції недорозвиненого, скошеного або травмованого підборіддя, який виконується двома способами: імплантаційним (корекція за допомогою протеза) або кістковим.

Для корекції шляхом ендопротезування застосовують гладкі або перфоровані (з отворами для посиленої фіксації) силіконові протези або імпланти, які виготовлені з реберного або вушного хряща пацієнта (аутотрансплантация). Більшість хірургів віддає перевагу методам корекції за допомогою силіконових імплантів, тому що операція з імплантації хряща пов’язана з ризиком його подальшого розсмоктування або відторгнення.

Для корекції шляхом кісткового методу хірург розпилює нижню щелепу, зміщує бугор підборіддя вперед і фіксує його титановими або колагеновими пластинами за допомогою шурупів (для титану) або шовного матеріалу. Для заповнення простору, яке з’являється в результаті зсуву кісткового фрагмента, проводять ліпофілінг (пересадка власних жирових клітин пацієнта з однієї зони тіла в іншу). По завершенню процедури хірург накладає кілька косметичних швів.

Зменшення підборіддя

Операція по зменшенню підборіддя – це хірургічний метод видалення частини бугра підборіддя, зі зміщенням фрагмента лицевої кістки назад. Зміщена кістка фіксується серкляжними швами, після чого лікар зшиває операційний розріз, що згодом розсмоктується сам по собі.

Контурна ментопластика або корекція другого підборіддя

Це операція, яку часто проводять в якості доповнення до перших двох методів. Мета процедури: видалення надлишку жирової тканини і підтягування шкіри нижньої третини обличчя, яка є вродженою, або провисає в результаті різкої втрати ваги, або опускається з віком. Під час операції лікар видаляє жир методом пункційної ліпосакції і підтягує ослаблені шийні м’язи.

Анестезія – операція проходить під загальним наркозом

Тривалість операції – 1,5 години

Період реабілітації – 6 тижнів після ментопластики і 15 днів після корекції подвійного підборіддя

Як проходить процес відновлення?

У стаціонарі, під наглядом лікаря, достатньо буде провести лише 1 день. По завершенню операції хірург накладає на область підборіддя фіксуючу пов’язку. Через 3 дні пов’язку змінюють на спеціальний бандаж, який необхідно носити 3-4 тижні (за приписом лікаря). Перші 7 днів пацієнта буде турбувати виражений післяопераційний набряк і больові відчуття, які посилюються при пережовуванні їжі, тому в цей час я рекомендую не вживати тверду їжу.

Повністю набряк спаде приблизно через місяць. Шви я знімаю, зазвичай, через 10-12 днів. Шрами після ментопластики згодом світлішають, а через 6 місяців і зовсім стають непомітними.

В якості альтернативи хірургічної корекції підборіддя можна запропонувати такі процедури:

    • Ліфтінг обличчя – підтяжка шкіряних покривів нижньої третини обличчя за допомогою імплантації під шкіру пацієнта спеціальних біодеградичних ниток;
    • Ліпофілинг – метод збільшення області підборіддя, який заснований на пересадці невеликої кількості жирових клітин;
    • Корекція підборіддя (контурна пластика) – процедура, яка спрямована на заповнення вроджених або придбаних (в результаті травм) пустот під шкірою в області підборіддя кістки щільними гелями.

Перераховані вище методи дають тимчасовий ефект. Для отримання тривалого результату я рекомендую своїм пацієнтам робити ментопластику, яку часто поєднують з пластикою скул і ринопластикою (корекція форми носа).

Протипоказаннями до процедури виявляють:

  • захворювання щитовидної залози;
  • онкологія;
  • гіпертонічна хвороба;
  • вагітність, період лактації;
  • аутоімунний процес в організмі;
  • хронічні хвороби серця;
  • інфекції ротової порожнини;
  • погане згортання крові.

Ментопластику не рекомендують проводити до 23-х років (виняток – дефекти в нижній третині обличчя, які отримані в результаті серйозних травм або аварій), тому, що до цього часу в людському організмі триває формування кісткової тканини.

Важливо: після операції може виникнути набряк, ущільнення м’яких тканин в нижній третині обличчя, гематома, оніміння або тимчасова втрата чутливості в ділянці нижньої губи, але ці симптоми проходять самостійно і лікування не вимагають.

Отже, ментопластика – малотравматична операція, під час якої є важливим відповідальний підхід до вибору хірурга і дотримання всіх післяопераційних рекомендацій, що у комплексі гарантують безпеку пацієнта та отримання бажаного та гармонійного результату!